ТЕРЕМКОТІ́ТИ

ТЕРЕМКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм., рідко. Те саме, що торохті́ти 1, 2. Війт озлобився: — Мовчи, бабо, не теремкоти мені тут! (Март., Тв., 1954, 70). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 85.