ТАРУВА́ТИСЯ
ТАРУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., спец. Пас. до тарува́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 41.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ТАРХА́Н →← ТАРУВА́ТИ