ТАМПОНА́Ж

ТАМПОНА́Ж, у, ч., гірн. Заповнювання цементом тріщин і порожнин у гірських породах, щоб запобігти просочуванню з них води в гірничі виробки, свердловини тощо. Найбільш позитивні наслідки тампонажу одержують при застосуванні сумішей, які швидко тужавіють і створюють камінь відразу після закачування у поглинаючі горизонти (Наука.., 4, 1958, 19). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 31.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ТАМПОНА́ЖНИЙ →← ТАМПО́Н

T: 147