ТІПА́ЛЬНИК

ТІПА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який займається тіпанням волокна. То було не наше свято. Починали тіпальники. Нам ще належало пройти усю прядильну фабрику (Роб. газ., 14.IX 1966, 3). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 145.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ТІПА́ЛЬНИЦЯ →← ТІПА́ЛЬНИЙ

T: 156