ТІЛЬНЯ́ШКА

ТІЛЬНЯ́ШКА, и, ж., розм. Те саме, що тільни́к. На берег зійшов сухорлявий матрос з підстриженими вусами. Із-під чорної куртки виглядала смугаста тільняшка, а на ногах метлялися широкі штани-кльош (Панч, І, 1958, 45); Він ішов рівно і твердо, високо піднявши голову, відкривши пекучому вітрові свою розхристану душу, де синіла морська тільняшка (Кучер, Прощай.., 1957, 100). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 141.