СУПРОВО́ДЖЕННЯ
СУПРОВО́ДЖЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. супрово́дити.
2. Те саме, що су́провід 5. З того часу, як почалися бої в Будапешті, гармати супроводження йшли поряд штурмових груп (Гончар, III, 1959, 262).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 850.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
СУПРОВО́ДЖУВАНИЙ →← СУПРОВО́ДЖЕНИЙ