СУПРОВІ́ДНИЦЯ
СУПРОВІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до супрові́дник.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 850.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
СУПРОВОДЖА́ТИ →← СУПРОВІ́ДНИК