СТРАШНЕ́НЬКО
СТРАШНЕ́НЬКО. Присл. до страшне́нький. [Ремісник (до Флегона):] І як ти не боїшся умирати? [Флегон:] Воно страшненько, як сказати правду (Л. Укр., II, 1951, 486).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 759.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
СТРАШНИ́Й →← СТРАШНЕ́НЬКИЙ