СТРАУСЯ́
СТРАУСЯ́, я́ти, с. Те саме, що страусеня́. Скільки безсонних ночей провів він біля інкубатора, доки вивів штучним способом перших страусят ему… (Гончар, Таврія, 1952, 271).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 753.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
СТРАУСЯ́ТНИК →← СТРА́УСОВИЙ