СТОРЧКУВА́ТИЙ

СТОРЧКУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що сторчува́тий. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 739.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

СТОРЧМА́ →← СТО́РЧКИ

T: 143