СТОРЧ

СТОРЧ, присл. 1. У стоячому, вертикальному положенні; стійма. На поличках стояли сторч рядками фарфорові стародавні тарілки (Н.-Лев., VII, 1966, 266); Поле, густо всіяне сторч поставленими снопами, скидалося на фантастичний табір (Кач., Вибр., 1953, 267); На сторч поставлених тичинах сушилася стара дірява мережа (Добр., Очак. розмир, 1965, 62); // Настовбурчившись (про волосся, пір’я і т. ін.). Під кашкетом сторч, скуйовджено і без пуття вихрилося.. руде волосся (Смолич, II, 1958, 70); Староста нахилив голову, товсті в’язи його одразу налилися кров’ю, очі округлились, вуса стали сторч (Кол., Терен.., 1959, 378); // Перпендикулярно або під кутом до чого-небудь. Своїми ослаблими вухами дід Іванюта хотів чути все, що говориться, і для цього прикладав долоні сторч до вух (Кир., Вибр., 1960, 345). 2. Униз головою. Писарець одчинив вікно і плигнув через вікно,.. а мірошник, зовсім п’яний, зав’яз у вікні, зачепившись ногою.., та й полетів сторч у квітки (Н.-Лев., II, 1956, 55); Раптом під князем Святославом упав кінь.. Упав він сторч, і князь ледве встиг вихопити ноги з стремен… (Скл., Святослав, 1959, 606); // Передньою, верхньою частиною вниз. Зачало човни.. То сторч, то набік колихати (Котл., І, 1952, 158); Літак ударився сторч об камінну скелю і, сплюснувшись коржем, загорівся (Ле, Клен. лист, 1960, 90). ◊ Сторч голово́ю: а) униз головою. З цієї кручі хлопці, як купалися, стрибали сторч головою (Гр., І, 1963, 352); Тут [коло опусту] можна було пірнути з висоти заставок у глибоку ковбаню сторч головою, було де поплавати (Іщук, Вербівчани, 1961, 23); б) дуже швидко; стрімголов. Беру листа і вже сторч головою.. влітаю в хату (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 20). 3. розм. Спідлоба, насуплено. Стане [Микита] батька прохати, щоб його оженив, то старий насупить брови, зирне на нього сторч (Кв.-Осн., II, 1956, 153); Похилившись, Не те щоб дуже зажурившись, А так на палубі стояв І сторч на море поглядав, Мов на Іуду… (Шевч., II, 1963, 105); // Неприязно, вороже. — Я його, знаєте, запросив кілька разів до себе.. І писар вже не дивиться на мене сторч (Н.-Лев., IV, 1956, 113). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 739.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

СТОРЧА́К1 →← СТОРЦЮВА́ТИ

Смотреть что такое СТОРЧ в других словарях:

СТОРЧ

СТОРЧ, присл.1. У стоячому, вертикальному положенні; стійма.На поличках стояли сторч рядками фарфорові стародавні тарілки (І. Нечуй-Левицький);Поле, гу... смотреть

СТОРЧ

ВЕРТИКА́ЛЬНО (згори донизу або знизу догори під кутом 90), ПРЯМОВИ́СНО, ПРЯ́МО, РЕБРО́М, РУ́БА, ПРОСТОПА́ДНО заст. Намалював.. картину сходу сонця, кол... смотреть

СТОРЧ

во́лос (воло́сся) ди́бом (ду́бом, ду́ба) стає́ / став (ста́ло) у кого, рідко кому. Кого-небудь охоплює великий страх, гнів, подив і т. ін. Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім, коли вони нагадують про себе, у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (О. Довженко); Все волосся у пані Іванни стає дубом (О. Кобилянська); Волосся на голові дибом стало, а уста страшно та грізно кривилися (Панас Мирний); А ось Іван Рило має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, слухаючи про неї (Л. Мартович); “Все, що налипло на йому (велеті), одразу стане руба”... Хлоп’я спинилось. Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка). воло́сся сторч ста́ло. Вони дивились через труп синички на свого капітана з такою ненавистю, що волосся б стало сторч у найхоробрішої людини (О. Довженко); Та й розповів мені таке, що аж волосся сторч стало (Ю. Збанацький). воло́сся дро́том (стає́). Сидиш часом кида́тися / ки́нутися сторч голово́ю. Діяти, робити що-небудь необдумано, нерозсудливо і т. ін. А тут оці щиглики, трясця їхній тітці, сторч головою, мов дурні пуголовки, кидаються в політику (М. Стельмах). леті́ти / полеті́ти сторчака́ (сторч, сторч голово́ю і т. ін.), ірон. 1. до кого—чого, куди. Дуже швидко бігти, йти (перев. нічого навкруги не помічаючи); мчати, поспішати. Сторчака летів додому (П. Куліш). Сторч головою лечу до хатини.. і, розпашілий, зупиняюсь на порозі (М. Стельмах). вліта́ти сторч голово́ю. Беру листа і вже сторч головою.. влітаю в хату (М. Стельмах). 2. Падати. — Геть мені з очей, бо матимеш таку виправу, що через поріг сторчака летітимеш (М. Стельмах); Він перекидався, орав носом сніг, летів сторч (І. Сенченко); Наткнувся (чоловік) на Івася,.. поточився і сторчака полетів через хлопця (Панас Мирний); Хуліган не дав Любчику відповісти, шарпонув його і так штовхнув, що той полетів сторчака (А. Хижняк). сторч голово́ю. 1. Униз головою; стрімголов. З цієї кручі хлопці .. стрибали сторч головою (Б. Грінченко); — Гайдамака! Справжній тобі гадамака! — опустив диякон руку Тарасові на плече. — То, кажеш, пан економ з коняки сторч головою? (Василь Шевчук). 2. Дуже швидко. Беру листа і вже сторч головою… влітаю в хату (М. Стельмах); Найголовніше, гуляй надворі якнайбільше і при першій же нагоді закохайся сторч головою (В. Підмогильний).... смотреть

СТОРЧ

присл. 1) У стоячому, вертикальному положенні; стійма. || Настовбурчившись (про волосся, пір'я і т. ін.). || Перпендикулярно або під кутом до чого-неб... смотреть

СТОРЧ

Сторч нар. 1) Внизъ головою, вверхъ ногами. Сторч головою — догори ногами. 2) Перпендикулярно, стоймя, отвѣсно. І зачало човни бурхати, то сторч, то на бік колихати. Котл. Ен. IV. 8. 3) — дивитися, зирнути, поглядати. Смотрѣть, взглянуть, посматривать изподлобья, сурово, недружелюбно. Старий насупить брови, зирне на його сторч та й каже: нехай лишень виясниться, бач, нахмарило. Кв. Сторч на море поглядає. Шевч. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 211.... смотреть

СТОРЧ

присл. 1》 У стоячому, вертикальному положенні; стійма.|| Настовбурчившись (про волосся, пір'я і т. ін.).|| Перпендикулярно або під кутом до чого-н... смотреть

СТОРЧ

нар.; = сторчки, = сторчма, = сторчака 1) стоймя, разг. стойком, торчком, торчмя; дыбом (о волосах, шерсти) сторчма стирчати — разг. торчком [торчмя] стоять 2) вниз головой; (переворачиваясь) разг. кувырком, кубарем • - дивитися сторч - стати сторчака... смотреть

СТОРЧ

пр., ставма, навсторч, прямовисно, вертикально, перпендикулярно; (- волос) настовбурчено; (униз головою) сторч головою, сторчголов; (глядіти) насуплено, спідлоба; (ставити) вул. на попа; сторчака, сторчки, сторчма; п! ШКЕРЕБЕРТЬ.... смотреть

СТОРЧ

【副】1) 笔直地2) 头朝下地◇ Дивитися сторч 皱着眉头看; 斜眼看

СТОРЧ

Upright, on end, endways, endwise, vertically, apeakсторч головою — head foremost, headlong

СТОРЧ

[storcz]ч.stercz

СТОРЧ

прислівникторчком

СТОРЧ

Сторч, сто́рчки, сто́рчма, присл.

СТОРЧ

див. сторчма; цапа

СТОРЧ

сторч прислівник незмінювана словникова одиниця

СТОРЧ

вертикаль

T: 169