СТОЇ́ЧНІСТЬ
СТОЇ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. стої́чний 2. — Ти можеш зрозуміти стоїчність цієї особи, якій доручено.. народне добро? — запитує, спинившись, Огей (Досв., Вибр., 1959, 289).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 725.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
СТОЇ́ЧНИЙ →← СТОЇЦИ́ЗМ