СТО́МЛИВИЙ

СТО́МЛИВИЙ, а, е. Який стомлює. Всі види розумової діяльності дуже стомливі — вони вимагають великої і напруженої праці головного мозку (Наука.., 7, 1963, 50); Вкрившись плащем від льодових бризок, сиджу я, з нетерпінням чекаючи кінця цієї стомливої дороги (Знання.., 11, 1967, 30); Стомлива праця. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 729.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

СТО́МЛИВО →← СТО́МЛИВІСТЬ

T: 219