СТО́КОЛОС

СТО́КОЛОС, у, ч. (Bromus L.). Кормова трава чи бур’ян родини злакових. Мотузиха.. вибирала з снопів пшениці колоски жита, кукіль та стоколос (Н.-Лев., IV, 1956, 204); Колгосп імені Шевченка.. одержує високі врожаї насіння стоколосу безостого (Соц. твар., 2, 1956, 28); Стоколос житній. Це озимий бур’ян з родини злакових (Бур’яни.., 1957, 49). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 726.