СТЕМЕ́ННО
СТЕМЕ́ННО, рідко. Присл. до стеме́нний. На тому бенкеті в млині я зауважив, що компанія веселилась й забавлялась щиро, просто.. Стеменно можна сказати про неї: що на умі, те й на язиці (Н.-Лев., IV, 1956, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 684.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
СТЕМНІ́ЛИЙ →← СТЕМЕ́ННИЙ