СТАРА́ТЕЛЬСТВО
СТАРА́ТЕЛЬСТВО, а, с. Промисел, ремесло, фах старателя (у 1 знач.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 652.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
СТАРА́ТЕЛЬСЬКИЙ →← СТАРА́ТЕЛЬ