СТА́ТИКА

СТА́ТИКА, и, ж. 1. Розділ теоретичної механіки, що вивчає закони рівноваги тіл. 2. У фізиці — рівновага тіл під дією застосованих до них сил. Умови статики тіл. 3. Стан спокою, рівноваги; протилежне динаміка. 4. перен. Відсутність руху, розвитку. Передове радянське мистецтво не терпить рутини, статики, не може розвиватися на базі канонічної форми (Літ. газ., 24.Х 1946, 3). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 668.