СПУ́ЧУВАННЯ

СПУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спу́чувати і спу́чуватися. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 617.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

СПУ́ЧУВАТИ →← СПУ́ЧИТИСЯ

T: 191