СПРО́ЩЕНО

СПРО́ЩЕНО. Присл. до спро́щений 2, 3. Коли ми говоримо про народність літератури, малярства, скульптури, музики, то наголошуємо часто на зв’язку їх з народною творчістю, з фольклором. Знову-таки — цей зв’язок не треба розуміти надто спрощено (Рильський, IX, 1962, 167). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 607.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

СПРОЩЕ́НСТВО →← СПРО́ЩЕННЯ

T: 67