А́ЛЬФА

А́ЛЬФА, и, ж. Назва першої літери грецького алфавіту. ◊ А́льфа і оме́га — початок і кінець чого-небудь; основне, головне в чомусь. Тут [на полях] Сахно мала нагоду висловити своє захоплення з ідеально організованої системи штучного зрошування. — О! Це моя альфа і омега! — не без самовдоволення відказав господар (Смолич, І, 1958, 69). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 37.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

А́ЛЬФАЧАСТИ́НКИ →← АЛЬТРУЇ́СТКА

Смотреть что такое А́ЛЬФА в других словарях:

А́ЛЬФА

а́льфа — грецька назва літери А (у давніх євреїв означала Голову, Провідника, тобто символізувала усякий початок); фразеологізм: а́льфа і оме́га — початок і кінець (від усвідомлення Бога як початку й кінця всьому, що є на Землі й у Всесвіті); Ісус Христос в Апокаліп­сисі від Іоанна говорить: «Я Альфа і Омега, початок і кінець…». Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 11.... смотреть

T: 113