СПОСТЕРІГА́ННЯ

СПОСТЕРІГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спостеріга́ти. Заглиблений у це спостерігання, пропускав [Начко] мимо вуха всі розмови й шепти (Фр., VI, 1951, 227); Особливо хвилює спостерігання комуністичних рис саме в колгоспному побуті (Смолич, Розм. з чит., 1953, 208). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 580.