А́КАЮЧИЙ

А́КАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до а́кати. ∆ А́каючі го́вори — говори, яким властиве акання. На правобережжі Десни в багатьох акаючих говорах.. він [перехід "о" в "а"] зустрічається лише зрідка (Нариси з діалектології.., 1955, 78). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 26.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

АКВАЛА́НГ →← АКА́ЦІЯ

T: 62