СПЛАНУВА́ТИ

СПЛАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех., док. 1. Док. до планува́ти1. За всю свою довголітню працю якщо він і спланував щось путнє і реальне, то це хіба що моторного човна «Світлану» (Збан., Курил. о-ви, 1963, 41); Хати ще будувалися, а навколо них уже зеленіли садочки, їх насадили кілька років тому, коли спланували вулицю (Минко, Ясні зорі, 1951, 27); Щоб забезпечити худобу достатньою кількістю зелених кормів, треба з осені правильно спланувати посіви культур зеленого конвейєра на наступний рік (Колг. Укр., 8, 1956, 31); Тихонюк зрозумів, що його робота буде залежати від того, наскільки він зуміє її спланувати, надати їй гострої злободенності (Збан., Між.. людьми, 1955, 150); Правильно спланувати продаж сільськогосподарських продуктів державі з урахуванням якості земель можна тільки на основі оцінки землі за рентним доходом (Ком. Укр., 12, 1968, 29). 2. Скласти план (у 3 знач.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 536.