СПЛА́ВЛЕНИЙ1

СПЛА́ВЛЕНИЙ1, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спла́вити1 1. Залізо, сплавлене з хромом. 2. у знач. прикм., перен. Об’єднаний в одне нерозривне ціле. СПЛА́ВЛЕНИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спла́вити2 1. Своєчасно сплавлений ліс; // у знач. прикм. Накопичились величезні запаси сплавленої деревини. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 535.