СПЕЛЕОТУРИ́СТ
СПЕЛЕОТУРИ́СТ, а, ч. Турист, який займається оглядом, вивченням печер. В Тернопільську область вирушила.. експедиція київських спелеотуристів (Веч. Київ, 20.ІІІ 1968, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 498.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
СПЕРВА́ →← СПЕЛЕОТУРИ́ЗМ