СПА́ЦІР

СПА́ЦІР, у, ч., діал. Прогулянка. — Приходить неділя по розказі, всі [вояки] йдуть на спацір (Март., Тв., 1954, 421). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 494.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

СПАЦЕ́РА →← СПА́ХУВАТИ

T: 140