СПІВРОЗМО́ВНИЦЯ

СПІВРОЗМО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до співрозмо́вник. Петров пильно вдивлявся в очі співрозмовниці (Ряб., Золототисячник, 1948, 149). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 520.