СОРО́ЧЕЧКА

СОРО́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до соро́чка 1, 2. Мотря у одній тонкій сорочечці, у білій спідниці (Мирний, IV, 1955, 170); Я висипав у поділ сорочечки хлопчака насіння (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 63); * Образно. Позбиралися круг них [озер] Берізки — ледве мріють, — Стоять в сорочечках лляних І білі ніжки миють (Нагн., Зустрічі.., 1955, 7). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 466.