СОЛОДІ́Й

СОЛОДІ́Й, я́, ч., розм. 1. Той, хто любить солодке. 2. Те саме, що онані́ст. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 446.