А́ГНЕЦЬ

А́ГНЕЦЬ, нця, ч., книжн., заст. Ягня, ягнятко; // перен., ірон. Про покірливу, лагідну, сумирну людину. І от у цей тяжкий час меншовики і праві есери, ці ласкаві агнці, кричать про нашу жорстокість, забуваючи про те, що вони поставили шибеницю для тов. Шаумяна (Ленін, 27, 1951, 194). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 17.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

АГНО́СТИК →← АГЛЮТИНА́ЦІЯ

Смотреть что такое А́ГНЕЦЬ в других словарях:

А́ГНЕЦЬ Б́ОЖИЙ

А́гнець Б́ожий — 1) християнський символ Ісуса Христа (від давнього символу невинності вівці чи барана, особливо у порівнянні з вовком); 2) (з малої літери) тільки а́гнець (ж. а́гниця) — про ченця (черницю); також зневажливо й іронічно — про покірну, лагідну, сумлінну людину. Отець Кирило вдавав невинного, наче агнець (А. Кримський). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 8.... смотреть

T: 99