СНІДА́НОЧОК
СНІДА́НОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до сніда́нок 1. [Риндя:] Поки ми прийдемо [з рибалки], то жіночки наші любі і сніданочок приготують… (Зар., Антеї, 1962, 256).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 426.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
СНІ́ДАТИ →← СНІДА́НОК