СМІХОТИ́НКА

СМІХОТИ́НКА, и, ж., розм. Легка усмішка. Біля Маркових вусів ворухнулась задиркувата сміхотинка (Стельмах, Правда.., 1961, 364). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 411.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

СМІХОТЛИ́ВІСТЬ →← СМІХОТВО́РНО

T: 171