СЛЮСАРЮВА́ННЯ

СЛЮСАРЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. слюсарюва́ти. Никодим Онуфрійович тепер, коли після сорока років слюсарювання почав спадати на силах і втрачав роботу у заводі Гена, мав все ж таки заробітку… (Смолич, V, 1959, 91). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 386.