СЛАНЦЮВА́ТІСТЬ
СЛАНЦЮВА́ТІСТЬ, тості, ж. Шарувата будова гірської породи, здатність її розшаровуватися. Сланцюватість пісковику.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 349.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
СЛАНЦЮВА́ТИЙ →← СЛАНЦЕПЕРЕГІ́ННИЙ