СЛАВОСЛО́ВЛЕННЯ

СЛАВОСЛО́ВЛЕННЯ, я, с. Те саме, що славослі́в’я.— Вам, Тетяно Федорівно, думається, неначе ви тільки про те й дбаєте, щоб.. про нього знову заговорили мовою піднесених вигуків та славословлень (Шовк., Людина.., 1962, 427). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 348.