ВАТА́ЖНИК
ВАТА́ЖНИК, а, ч., заст. Пастух овець. Уже з села Ватажники ватагу гнали (Шевч., II, 1953, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 297.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВАТАЖО́К →← ВАТА́ЖНИЙ