СКАВЛО́

СКАВЛО́, а́, с., розм. Той, хто скавулить, скавучить. Годі тобі скавучати! Іч, який скавло! Не ходи босий, то й не будуть тобі наступати на ноги (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 237.