СКІ́ЛЬЧЕНИЙ
СКІ́ЛЬЧЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що скільцьо́ваний. Сльота заливає гніздечка, розмиває корінці, вимулює скільчені зерна (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 269.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
СКІ́ЛЬЧИТИСЯ →← СКІЛЬЦЮВА́ТИСЯ