СИФІЛІ́ТИК
СИФІЛІ́ТИК, а, ч., розм. Людина, хвора на сифіліс.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 209.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
СИФІЛІТИ́ЧКА →← СИ́ФІЛІС