СИТУАЦІ́ЙНИЙ

СИТУАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до ситуації. Звукова мова людини як істотна її риса принципово відрізняється від ситуаційної примітивної сигналізації тварини тим, що вона з самого початку становила нову якість і складалась з простих осмислених слів-речень (Наука.., 3, 1965, 61). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 208.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

СИТУАЦІ́ЙНО →← СИТУАЦІ́ЙНІСТЬ

T: 152