СИРОТЮ́ЧКА

СИРОТЮ́ЧКА, и, ж., розм. Дівчинка, що втратила батька й матір або одного з них; сирота. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 203.