СИРОДУ́ТИЙ
СИРОДУ́ТИЙ, а, е, мет. Те саме, що сироду́тний. В древньоруських сиродутих печах (горнах) виплавлялася .. сталь, яка утворювалася внаслідок сполучення в певних пропорціях заліза з вуглецем (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 413).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 201.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
СИРОДУ́ТНИЙ →← СИРОДІ́Й