СИНЬОО́КО

СИНЬОО́КО. Присл. до синьоо́кий 1. * Образно. Вона тут синьооко сіє блакитні блискавки з-під вій (Драч, Поезії, 1967, 90). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 192.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

СИНЬОТА́ →← СИНЬОО́КИЙ

T: 196