СИ́РНИЙ

СИ́РНИЙ, а, е. Прикм. до сир; // Пригот. із сиру. Як ось знечев’я вбіг Меркурій, Засапавшися, до богів, Прискочив, мов котище мурий До сирних в маслі пирогів! (Котл., І, 1952, 96); Постійно розширюється асортимент хлібобулочних виробів. Булочки вітамінізована і «Зірочка», булочка фігурна і здоба «Шахтарська», булка в повидлом, рогалики сирні й молочні (Рад. Укр., 3.I 1971, 3); // Признач. для приготування сиру. Сирний прес. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 199.