ВАЛЯ́КА

ВАЛЯ́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що ле́дар. Про тебе й кури сокочуть по смітниках, що ти такий грубіян і валяка! (Барв., Опов.., 1902, 500). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 286.