СВОЯ́ЧИТИСЯ

СВОЯ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Ріднитися через одруження. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 101.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

СВОЯ́ЧКА →← СВОЯ́ЧЕНИЦЯ

T: 471