СВЕРБИГУ́З

СВЕРБИГУ́З, а, ч., бот. (Bunias L.). Рід дво— або багаторічних трав’янистих рослин родини хрестоцвітих, листки яких вживають у їжу. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 68.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

СВЕРБИУ́С →← СВЕРБИ́ГА

T: 90