СВІТЛО́ПИС

СВІТЛО́ПИС, у, ч., спец. Одержання зображень за допомогою оптичного апарата на основі дії світла на світлочутливі речовини. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 94.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

СВІТЛОПИ́СНИЙ →← СВІТЛОО́КИЙ

T: 131