СВІ́ТСЬКІСТЬ
СВІ́ТСЬКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. сві́тський 2. Вельможа князь Куракін, знавець всіх таємниць світськості й придворного етикету, умів вислуховувати і монарші обурення та гнів, і зворушливі відвертості (Кочура, Зол. грамота, 1960, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 97.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
СВІ́ТСЬКИЙ →← СВІ́ТО́ЧОК