САМООЧИ́СНИ́Й
САМООЧИ́СНИ́Й, и́сна́, и́сне́. Який звільняється внаслідок різних біохімічних процесів від домішок, бруду і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 41.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
САМООЧИЩА́ТИСЯ →← САМООЧЕВИ́ДНИЙ